???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Він  був запроваджений у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. В контексті викликів сьогодення і дій уряду в сфері мовного законодавства у Верховній Раді на розгляд винесено 3 законопроекти про українську мову під шифрами #5556, #5669 та #5670. Профільним комітетом, що розглядатиме всі три законодавчі ініціативи, буде Комітет із питань культури і духовності. Спільним для трьох законопроектів є «українізація» сфери ЗМІ, книговидання, кінематографа та реклами. Таким чином, у разі прийняття одного із проектів Закону України (ЗУ) (і скасування діючого ЗУ «Про засади державної мовної політики»), державою має регулюватися функціонування і застосування української мови як державної практично в усіх сферах суспільного життя на всій території країни. Зважаючи на необхідність популяризації рідної мови в аспекті сучасних українських реалій, актуальним є питання, чи плекати рідну державну мову як ознаку культурної та національної ідентифікації, чи не обмежувати права людини у виборі мови щоденного послуговування і тим самим «поширювати» мовну інтеграцію? Своїми думками поділилися мешканці та гості міста.

 nazaruk.jpg«На мою думку, якщо в країні на майже 27-ому році Незалежності треба захищати державну мову, то це говорить про абсолютну відсутність грамотної культурної та національної політики. Державна мова може бути лише одна. Це інтегрує суспільство, полегшує комунікацію. У нас цього, на жаль, не спостерігається. Ми широко толеруємо чужі традиції, світогляди, а свого зберегти не вміємо і не хочемо. Я не маю упереджень щодо того, якою мовою людина мислить і розмовляє, але в європейських країнах, на які ми рівняємося, державна мова – одна. Чомусь ні в кого не виникає зауваг з цього приводу. Гадаю, якщо людина не може визначитися, якою мовою розмовляти, це може говорити навіть про певні комплекси. Неповага до національних ідентифікаторів, серед яких і мова, свідчить про неповагу до себе», - вважає викладач кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія» Вікторія Назарук.

ambrozyiuk.jpg«Популяризація рідної мови - це обов'язок кожного свідомого громадянина України, спілкування українською мовою - теж обов'язок громадян нашої держави (навіть якщо і не спілкування в силу певних обставин, то розуміння мови є обов'язковим!!!!) Бажання певної кількості громадян розмовляти іншою мовою, скажімо, російською - це право цих громадян. Хоча як на мене, винищення  народу, етно-національної спільноти людей, нації починається з лінгвоциду, тобто знищення мови, що в подальшому знищить і сам народ. Вивчати інші мови - це культурно інтегрувати самого себе в соціумі, в геополітичному сенсі розвивати своє вміння комунікувати та відповідати викликам сучасності. Яскравим підкріпленням моєї думки слугують слова Кобзаря "Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь..."» – вважає методист з психологічної служби методичного кабінету відділу освіти виконкому Острозької міської ради Сергій Амбразюк.

 dudar.jpg«Як і будь-яка інша ситуація, мовне питання має не лише 2 сторони, а й у рази більше підводних каменів.  Роками ми культувались під гаслом «Схід і захід хоч різні, але разом». Проблема була не в мові чи в Ленінах на площі, а в Ленінах у голові. Головне ж не те, якою говіркою ти комунікуєш чи думаєш, а те, що ти вирішуєш і кажеш. Відповідно до Конституції України , державна мова у нас українська, тому і документація, ділове та публічне спілкування і ведеться законно прописаною українською. Україна – країна мультикультурна. Люди мають право спілкуватися так, як їм комфортно, бажано не принижуючи при цьому тих, хто говорить не так. Незадоволені завжди були й нікуди не подінуться. Але маємо законодавство (одне для всіх, а не половина парламенту російською говорить), тому дотримуймось. Врешті-решт, на роботу ніхто в піжамі не ходить, бо так зручніше. То чому з мовою не так само?» - резюмує студентка спеціальності «Журналістика» Катерина Дудар.

 

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити