???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

В Україні більше трьох мільйонів людей з обмеженими можливостями. Деякі з них не мають рук, деякі не мають ніг, деякі не бачать, деякі не чують. Але ці люди можуть жити повноцінним життям і творити такі витвори мистецтва, що далеко не кожній здоровій людині вдається. В народі існує прислів’я: «Якщо Бог забирає одне, то обдарує іншим». І справді,  люди з обмеженими можливостями володіють надзвичайно добрим серцем і майже кожен з них має прихований талант. Між людьми склався негативний стереотип, що люди з обмеженими можливостями є відрізаними від суспільства, нездатними працювати та самостійно себе забезпечувати. До інвалідів ставляться з обережністю і  підозрою.

Зрозуміло, що люди з особливими потребами відносяться до найбільш соціально незахищеної категорії населення, особливо це стосується дітей. Їх потреби в медичному і соціальному обслуговуванні набагато більші. А тому для навчання таких дітей мають бути спеціально обладнані навчальні заклади. Один із таких закладів знаходиться в Острозі.

«Батьківським теплом школа нас зігріває» – саме такі слова можна почути сьогодні від вихованців комунального закладу "Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради. Вперше свої двері школа відчинила 1939 року і уже більше 75 років дає змогу навчатися і жити повноцінним життям дітям, які мають вади слуху.

Головним завданням школи є створення такого освітнього середовища, яке допомагає  дітям реалізувати себе у житті. В центрі навчально-виховного процесу школи стоїть дитина – особлива дитина та, що надзвичайно пильно вдивляється в ваші очі, в порух ваших вуст, та, що не може обходитись без слухового апарату і жестової мови, та, що хоче жити повноцінним людським життям у цьому світі, та, що викликає у вашому серці біль і співчуття.

IMG_7893.JPG

В школу приймаються діти із 3-річного віку, які навчаються у дошкільній групі до 6-ти років. Наступний етап їх навчання  – початкова школа, що триває 5 років (з підготовчого до 4-го класу), наступний – базова школа (5-10 класи), завершальний – старша школа, де учні навчаються два роки (11-12 класи). Навчають дітей досвідчені учителі, які мають дві професійні освіти : педагогічну з певного фаху та сурдопедагогічну. Приємно зазначити те, що в школі працює більше 50% педагогічних працівників, які мають вищу кваліфікаційну категорію і 10 з них має звання «Старший вчитель», а 4 – «Старший вихователь». Із 72 педагогів школи, спеціальну дефектологічну освіту має 46 чоловік, що становить 64%. Це високий потенціал для ефективного навчання та виховання дітей з вадами слуху.

IMG_7894.JPG

Для забезпечення якісного навчання виховання і розвитку дітей, що мають вади слуху, в школі створені необхідні умови, а саме: на території закладу функціонує два навчальні та спальний корпуси, навчальні майстерні, шкільна їдальня та банно-пральний комплекс, ігровий майданчик, спортивний комплекс, що включає площадку для пляжного волейболу, баскетбольну площадку, футбольне поле і спортивний майданчик з твердим покриттям. Навчальні кабінети школи обладнані найсучаснішою звукопідсилюючою апаратурою (інфрачервоні та FM-системи) колективного користування, п’ять кабінетів для індивідуальних занять з розвитку слухового сприймання і формування вимови забезпечені комп’ютерними тренажерами з програмним забезпеченням «Живий звук», «Видима мова» та «Адаптація-Лого». У навчальному процесі постійно використовуються два комп’ютерні класи, які обладнані мультимедійним проектором та ітерактивною дошкою, кабінет музичної ритміки, реабілітаційна зала, сенсорна кімната, кабінет жестової мови.

IMG_7890.JPG

Режим у школі організований так, що педагоги працюють із вихованцями із 700 до 2200 години, постійно використовуючи спеціальні методики, навчають дітей слухати, говорити, сприймати, запам’ятовувати та відтворювати донесену до них інформацію.

На питання, чи важко працювати з дітками з обмеженими можливостями, зокрема глухими та слабочуючими, відповіла директор закладу Галина ЛЕБІДЬ:

– Звичайно, якщо порівнювати дітей, які не мають проблем зі слухом, із дітьми, які мають таку проблему, то в другому випадку потрібне додаткове уміння та додаткові методики  навчання цих дітей. Річ у тім, що навчити дитину, яка чує, значно легше, ніж навчити глуху дитину розуміти, говорити чи виконувати будь-яке завдання. Аби нечуюча дитина зрозуміла прочитане, вчителю потрібно  розтлумачити кожне слово, адже прочитане невідоме слово для неї, як слово іноземною мовою для чуючої дитини. Для цього діти вивчають жестову мову, яку значно легше їм запам’ятати. Але для того, щоб дитина зрозуміла новий навчальний матеріал його потрібно підкріпити наочними посібниками. Тому всі навчальні кабінети обладнані телевізором, комп’ютером, та програмним забезпеченням з предметів.

Галина Василівна працює у цій школі вже близько десяти років. Спільно зі своїми заступниками: Оленою Іванівною Корнійчук, Оксаною Ярославівною Трофимчук та Андрієм Сергійовичем Микитюком створили творчу атмосферу та дружній колектив, який працює над інноваційним розвитком закладу та створенням позитивного іміджу школи-інтернату, забезпечує комфортні умови для навчання, виховання та відпочинку дітей.

– Хочу відзначити, що завдяки високопрофесійній творчій роботі нашого колективу, випускники школи вступають у ВНЗ, коледжі та професійно-технічні училища. Приємно, що наші випускники складають зовнішнє незалежне оцінювання, поступають і навчаються у Київському національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Вінницькому соціально-економічному інституті, Рівненському  інституті Університету «Україна», і здобувають там вищу освіту, – з гордістю розповідає про своїх вихованців Галина Василівна. – В школі працюють вихователями не лише педагоги чуючі, є також троє педагогів слабочуючих, які закінчили ВНЗ за спеціальністю «сурдопедагогіка». Вихователь Василь Миколайович Крук працює в школі більше 28 років, досконало володіє жестовою мовою та вміло передає свої знання і вміння учням. Долаючи великі зусилля Василь Миколайович, працює над собою та своїм розвитком: постійно займається самоосвітою, підвищує свій фаховий рівень на курсах підвищення кваліфікації вихователів і, як результат, має кваліфікацію «спеціаліст вищої категорії». Це яскравий приклад того, що глухі люди можуть реалізувати себе, не лише здобувши робітничу професію, а й педагогічну, – ділиться роздумами директор школи.

Сьогодні в школі навчається 111 дітей, які у позаурочний час займаються в гуртках: хореографічному «Веснянка», жестової пісні «Мелодія сердець»,  гуртку «Умілі ручки», а також спортивних секціях із волейболу та футболу. Наші вихованці є призерами обласних та всеукраїнських спортивних змагань і конкурсів. Школа пишається ученицею одинадцятого класу Анею Абрамович, яка включена в резерв збірної України, оскільки вона є бронзовим призером чемпіонату України із метання диска. Кожного року в школі проводиться конкурс «Кращий клас», переможці якого нагороджуються екскурсійною поїздкою. Діти встигли побувати в Києві, Львові, Дубно, Луцьку, Почаєві та інших містах.

IMG_7895.JPG

Діти з вадами слуху потребують особливої уваги та виховання. Часто, коли в сім’ї батьки чуючі, а дитина глуха, між ними не відбувається діалогу. В таких сім’ях важко налагодити приємну атмосферу, адже батьки не розуміють своїх дітей, а діти батьків. В Острозькій школі діє батьківський лекторій, де навчають дактилю та жестової мови. Усім нам відомі слова «толерантність», «рівні права», «соціальний захист», «милосердя», «допомога». Та чи насправді ми розуміємо глибину проблеми, з якою живуть від народження люди з обмеженими можливостями? Ми звикли таких людей жаліти, а потрібно змінити своє ставлення до них.

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити