???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Єдиний в Рівненській області національний природний парк “Дермансько-Острозький”, створений в 2009 році на території Острозького та Здолбунівського районів, є справжньою окрасою не тільки регіону, а й України загалом. Парк розташований у найвужчій частині Малого Полісся – Острозькій прохідній долині, в заплаві річки Збитинка, що протікає між мальовничими пагорбами Мізоцького кряжу та Кременецькими горами. Завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії формування ландшафтів, територія парку виявилась на перетині різних фізико-географічних областей. Вона є перехідною зоною, в якій вузька смуга поліських ландшафтів оточена краєвидами, характерними для лісостепової зони в межах Волинської та Подільської височин. Це зумовило багатство рослинного та тваринного світу, зокрема тут зростає 48 видів рослин та зустрічається 47 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Саме в цьому змогли пересвідчитись вчителі біології, географії та природознавства загальноосвітніх навчальних закладів району, які 17 червня 2016 року мали змогу відвідати село Дермань та пройтись маршрутом екологічної стежки “Від Волині до Поділля”.

Перша зупинка нашої подорожі – село Дермань, славетний край, де з кожної шпаринки віє старовиною і все сказане Уласом Самчуком : “Така обросла мохом древність, такий мідяний запах віків, така глибинна культура побуту, стільки наївного чару легенд, переказів”, - є дійсністю. Найперше нас вразили тутешні краєвиди: вулиці, що переплітаються, ліс ніби полинув у село, гімназія та Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир,  який потопає у різнобарвних квітах.  Направду “цариця сіл волинських”, що дивує, захоплює, заворожує.

IMG_1274.JPG

Наступною нашою зупинкою було село Буща, звідки й починається маршрут екологічної стежки. Мета нашого походу – ознайомлення з рідкісними та вимираючими рослинами нашого краю. Рухаючись по маршруту, ми бачимо, як різко змінюється рельєф та природні умови – переходимо від широколистяних грабових, дубово-грабових лісів Мізоцького кряжу, що зростають на підвищеннях, розрізаних численними ярами та балками, до іншої фізико-географічної області – Малого Полісся, а саме до найвужчої його частини – Острозької прохідної долини. Долина утворилась внаслідок стоку талих льодовикових вод. Зараз це заболочена заплава річки Збитинка, в якій, власне, і розташована більша частина національного природного парку “Дермансько-Острозький”. За своїми екологічними умовами малополіська частина парку – досить складна і своєрідна. Тут поширені еолові форми рельєфу - піщані дюни, вали, горби, вкриті сосновими та дубово-сосновими лісами.

Проходячи по маршруту стежки через заболочений вільховий ліс, потрапляємо на відоме Бущанське болото. Цікавою рисою цього болота є його карбонатнiсть i в зв'язку з цим характерний багатий склад рослинних угруповань.

Впродовж маршруту ми  насолоджувались пахощами соснового лісу, що вкриває простягнуті вздовж заплави пагорби – “грядки”, а також заглянули на маленьке перехідне осоково-сфагнове болітце, яке зовсім не схоже на попереднє болото, і є звичайним для “великого” Полісся. По краю болота відчуваємо п’янкий аромат багна болотного, посеред якого зростає північна “родичка” чорниці – лохина. Також ми побували в урочищі “Турова могила”.

Йдучи екологічною стежкою, важко не помітити зміни у рельєфі. Рівнина змінюється значними підвищеннями та горбами – тут беруть початок відроги Кременецьких гір Подільської височини. На горбах-останцях зростають середньовікові дубово-грабові та їх похідні грабові ліси, які відзначаються багатством як породного складу деревостану та підліску, так і трав'яного ярусу.

Закінчили ми свою подорож у заповідному урочищі “Зіньків камінь”, нагромадження великих каменів, найбільший із них – Зіньків. Висота каменя понад два метри, а діаметр біля п’яти. Робимо зупинку біля джерела, вода з якого стікає по дерев’яному жолобу – це і є наша кінцева зупинка.

Ми отримали море вражень і позитиву. Дякуємо Головко Оксані Вікторівні, начальнику відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою національного природного парку “Дермансько-Острозький” за змістовну і цікаву подорож та Кузьменко Наталії Володимирівні, методисту районного методичного кабінету відділу освіти за організацію походу.

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити