???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Надходить час Добра.
Ніч розбрату минає.
Світанок провістить
Єднання всіх сердець:
«Є брат, і є сестра,
А ворога – немає».
Людина прагне жить
І Пам'ять промовляє:
«Ми тут, ми з Вами,
Ми живі!»

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має  й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

Голокост – трагедія, злочин проти людства, який тривалий час був закритим. Вивчення документів, спогадів доводить, що територія України стала своєрідним полігоном, де нацистські нелюди опрацьовували методи «остаточного розв’язування єврейського питання». Трагедія українських євреїв була не просто частиною Катастрофи європейського єврейства у роки світової війни. Вона стала тією сходинкою, переступивши яку нацисти вирішили остаточно знищити всіх євреїв Європи.

27 січня в усьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція№ 60/7). Саме цього дня 1945 року радянська армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

У НВК «Оженинська ЗОШ I-III ст №2 – ДНЗ» відбувся захід, присвячений вшануванню пам’яті  загиблих у роки Голокосту (у зв’язку з карантином перенесений на 17 лютого). Учні школи, учасники історико-краєзнавчого гуртка «Пам’ять», розповіли про страшні людовинищувальні події, цитуючи спогади наших односельчан. Участь у заході взяли: Дивачук Дарина, Рибак Катерина (учениці 11 класу), Рублевська Катерина, Ковальчук Інна (учениці 10 класу),  Присяжнюк Оля (учениця 5 класу), які відтворили спогади Макаревич Людмили Кузьмівни, Сорочинського Бориса Петровича про участь їх родин у переховуванні євреїв, Вальдмана Василя Мосійовича про пережиті жахіття під час перебування його родини в острозькому гетто та про теплі спогади про гуманних жителів с. Стадники, які рятували життя його сім’ї. Екскурс в історію подій Другої світової війни у нашому краї здійснила п’ятикласниця Гузь Соломія.

DSCN5173.JPG

 Зустріч відбулася у шкільному історико-краєзнавчому музеї, її організатором стала Журик Світлана Феофанівна (вчитель історії, керівник музею). Варто із вдячністю відзначити і наших гостей: Шевеля Андрія Івановича – представника Українсько-єврейського релігійного  центру «Яхад»  (м. Нетішин)  та Данилюк Марію Миколаївну – наукового працівника Острозького краєзнавчого музею, які поділилися з учнями школи змістовними та захоплюючими історіями про страшні події в рідному краї, демонструючи фотодокументи та речові докази, знайдені на місцях розкопок. Усі присутні мали змогу детально ознайомитися і навіть доторкнутися до старовинних речей, які нібито переносили нас з одного часу в зовсім інший, «страшний», «небезпечний» для нашого покоління.

Усі ми повинні знати нашу історію, вивчати її, передавати з покоління в покоління. Маючи як радісні, так сумні сторінки, історія допомагає усвідомлювати, чого вартує наше життя. Голокост – це передусім сторінка журби, проте не забута нами.

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити