???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова народився видатний діяч українського національно-визвольного руху, полковник Армії УНР, командант УВО – Євген Коновалець. Організатор і перший керівник ОУН (1929-1938) залишився в тіні своїх видатних учнів і послідовників - Степана Бандери та Романа Шухевича. Тож зараз, коли минуло 125 років з дня його народження, варто детальніше ознайомитися із життєвим шляхом та громадянською позицією цієї людини, яка в українській історії займає чільне місце, але упродовж десятиліть була таврована і замовчувана в Україні. Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР.

Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), Євген готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

У 1914 році студент Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції, восени 1917 року, бажаючи віддати свій труд новоутвореній українській державності, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організування українських Збройних Сил, спочатку куреня Січових Стрільців, а згодом і Корпусу.

22 січня 1918 колишній прапорщик Коновалець формує і очолює згодом знаменитий курінь "Січових стрільців" Центральної Ради УНР. Саме його стрільці придушили підготовлене більшовицькою Росією повстання робітників київського заводу "Арсенал", потім вели бої проти більшовицьких військ Муравйова на підступах до Києва, прикривали відхід Центральної ради в Житомир. За проявлені мужність і талант полководця 26-річний командир "Січових стрільців" Євген Коновалець був проведений в чин полковника за наказом голови Центральної Ради Михайла Грушевського. Курінь був розгорнутий в полк особистої охорони Центральної Ради, потім у корпус Української Народної Республіки; в 1929 р. в еміграції Євген Коновалець створює ОУН, якою незмінно керує аж до своєї смерті в 1938 р. У пресі його називають "єдиним вождем української нації", а пізніше і "главою держави". Саме Коновалець в цей період підготував і висунув багатьох знаменитих діячів ОУН - Степана Бандеру, Романа Шухевича, Ярослава Стецька, Олександра Гасина та ін.

З дитинства Євген Коновалець демонстрував непохитний характер і мав надзвичайне відчуття справедливості. Коли він навчався у шостому класі Львівської академічної гімназії, стався один випадок. Друг Євгена міг залишитися на другий рік через оцінки з математики. Одного дня, коли вчитель зайшов до класу і сказав дітям сісти, Коновалець так і залишився стояти доти, доки на нього не звернули увагу. Тоді Євген висловив свою думку на захист товариша. Хоч професор і вважав поведінку учня нахабною, все ж дозволив його товаришу перескласти предмет.

Москва після знищення Симона Петлюри бачила в особі Є.Коновальця свого головного противника.

До речі, спочатку Євген Коновалець категорично засуджував Гетьманат Скоропадського. Січові Стрільці відмовилися присягати йому на вірність і готові були погодитися на розформування своїх з’єднань. Але згодом, оцінивши ситуацію, Євген Коновалець наполягає на пошуку компромісу в ім’я України. Його пропозиція полягала в тому, щоб замість створення опозиції до політики гетьмана, всі українські патріоти йшли у державний апарат і крок за крок усували звідти всіх росіян, ворогів української незалежності.

Євген Коновалець був також дуже талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО (Українська Військова Організація) і до своєї смерті він провів за кордоном. Пересувався Європою (Відень, Женева, Рим, Роттердам) з литовським паспортом у кишені. Євген Коновалець намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, японцями і німцями.

На весні 1938 р. Є.Коновалець мав намір нелегально побувати на території УССР, щоб особисто проаналізувати можливі шляхи зростання ОУН. З цією ж метою він здійснив поїздку до Роттердама. Мав зустрітися зі зв’язковим, що діяв на сході України. Така зустріч відбулася 23 травня 1938 р. в кафе “Атланта”, яка привела до трагічної загибелі Коновальця. Московський агент вручив провіднику ОУН коробку цукерок з українським орнаментом і запискою «від друзів». Вибуховий механізм спрацював у момент, коли коробка опинилася у горизонтальному положенні. Поховали полковника Євгена Коновальця у суботу 28 травня 1938 року в Нідерландах.

Йосип Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворог. Ще протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. А 1933 у Москві під особистим наглядом Сталіна був розроблений план спецоперації під кодовою назвою «Ставка». Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Відтак про перебіг операції інформували особисто Сталіна. Євген Коновалець знав про підготовку замаху на його життя і на спроби знищення ОУН. Відтак вживав заходів для контррозвідувальної протидії. Крім того, він вірив, що має союзників на території СРСР. Останній подарунок, який він отримав начебто від українськиї соратників, вартував життя провідника нації.

А слова Є.Коновальця «Україна мусить бути єдиною, соборною державою, яка заперечує будь-які прояви сепаратизму; всіма силами треба мурувати єдність наддніпрянців і галичан; негайно творити регулярну Українську Національну Армію!» не втрачають актуальності і сьогодні.

З метою вшанування пам’яті видатного українця Верховна Рада України прийняла постанову про відзначити на державному рівні 125-річчя з дня народження Євгена Коновальця.

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити