???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Давньоруське городище  в Острозi. Малюнок О. Годованюк

 

З іменем і злочином одного із онуків Великого князя Київського Ярослава Мудрого пов’язана перша писемна згадка про Острог.

Давид Ігоревич народився вже після смерті свого діда – біля 1055 року – в сім’ї Ігоря Ярославича (1036 – 1060) – п’ятого чи шостого сина Великого князя. Ігор помер, не досягши й 25-річчя, за життя займаючи княжі престоли спочатку у Володимирі на Волині, а перед смертю – у Смоленську. Деякі публікації подають застарілі відомості, начебто дружиною Ігоря Ярославича і матір’ю Давида Ігоревича була Кунігунда (в православ’ї Ірина) – дочка Оттона Першого, графа Орламюнде, графа Веймара, маркграфа Майсена на східнонімецьких землях. Матір’ю Давида Кунігунда-Ірина ніяк не могла бути, бо народилася лише в 1050-х рр. Насправді вона була дружиною двоюрідного брата Давида Ігоревича Ярополка Ізяславовича – Володимирського на Волині князя, що свого часу претендував на верховенство над усією Київською державою. І навіть отримав від римського папи – задовго до Данила Галицького – титул короля Русі. Саме цього короля Ярополка, що не зміг конвертувати свій високий титул у реальну владу над Києвом, після його смерті і змінив Давид Ігоревич на Володимирському (тобто, Волинському) престолі. До цього він княжив  у далекій Тмутаракані в Приазов’ї і близькому до нас Дорогобужі на Погоринні, яка тоді належала не до Волинської, а до Київської землі.

І літописці, й історики пізніших століть одностайно називають Давида Ігоревича одним із найвідоміших учасників князівських міжусобиць між онуками й правнуками Ярослава Мудрого. Він намагався відібрати Галицьку землю у своїх двоюрідних племінників  Володаря і Василька Ростиславовичів (онуків Володимира Ярославича), посилаючись на те, що ці володіння давніше підпорядковувалися волинським князям. У цьому Давида підтримав його двоюрідний брат Великий князь Київський Святополк ІІ Ізяславич, який запросив Василька погостювати у себе після княжого з’їзду у Любечі 1097 року. Натомість слуги Давида й Святополка підступно схопили Василька і осліпили його. Ця подія – одна з найвідоміших і найемоційніших сторінок «Повісті минулих літ».

Звинувачений іншими князями Володимирового Дому у братовбивстві, Великий князь Святополк переклав спільний злочин на Давида Ігоревича, позбавив його волинської землі і направив туди свої дружини, так що той змушений був тікати у Польщу. Протягом кількох років із допомогою поляків і половців князь Давид із перемінним успіхом вів боротьбу за Володимир і  Луцьк, і врешті повернув їх у свої володіння. Але історичний Витичівський з’їзд 30 серпня 1100 року позбавив Давида його волинських володінь, запропонувавши натомість Буськ, Дубен, Чарторийськ і Острог. Пізніше Давид Ігоревич отримав і Дорогобуж, яким володів раніше, до свого переходу у Володимир, і який зробив столицею Погорини.

У своєму стольному граді Дорогобуж (нині це невеличке село сусіднього Гощанського району) князь і помер 25 травня 1112 року.

Давид Ігоревич, з іменем якого пов’язана перша згадка про Острог, за версією літописця був похований 29 травня 1112 року у київському храмі Богородиці Влахерненської на Клові. Але є підстави вважати, що останки княжого поховання, знайдені археологами перед Другою світовою війною у місті Давид-Городок, могли належати Давиду, засновнику цього поліського міста у сучасній Білорусі.

Нащадками онуки князя Давида Ігоревича Анни Всеволодівні є князі Вяземські – Смоленські Мономаховичі по прямій чоловічій лінії, що зберігали свій власний уділ зі столицею у Вязьмі аж до 1494 року, коли стали підданими Москви. Князь Петро Андрійович Вяземський (1792 – 1878) – поет і літературний критик, академік, засновник і перший голова Російського історичного товариства, близький друг і постійний кореспондент Олександра Пушкіна. З цього роду походить видатна французька кіноактриса сучасності (відома також як письменниця і дружина знаменитого режисера французького кіно Жан-Люка Годара) Анна Вяземски (1947-2017) (на фото). А князь Григорій Миколайович Вяземський (1823 – 1882) навіть написав свого часу оперу «Княгиня Острозька». Правда, знайти в літературі свідчення, якій із володарок нашого Острога ця опера присвячена, поки що не вдалося.

Anna

 

Микола МАНЬКО, 
КЗ «Державний історико-культурний заповідник м. Острога»

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити