???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Початок Великого посту ієрей Олександр Дячук зустрів у невеличкому храмі міста Попасна Луганської області, тут разом із місцевими священиками читав канон Крітського та возносив молитви за здоров’я тисяч військовослужбовців, якими віднедавна опікується духовно. У зону бойових дій отець Олександр потрапив разом із представниками цивільно-військового співробітництва близько півроку тому, відтоді, розповідає, об’їздив майже усю лінію передової. Головний меседж відвідувань – підтримка, душевні бесіди, настанови та доставка деякої провізії, одягу.

– На передовій важливе спілкування. Там хлопці хочуть просто сидіти, говорити, для них головне, аби вислухали. Але те, що інколи вони розповідають дуже важко сприймати. Я навіть не намагаюся вклинитись у розмову чи робити якісь висновки з неї, повчання, бо ті, хто бачив на власні очі смерть, уже змінились: задумуються над життям, над своєю вірою, шукають Бога, – ділиться спогадами отець Олександр.

Шкодує священик про те, що серед воїнів є чимало бажаючих причаститись, але він не може цього зробити, бо немає де заготувати Святі Дари. Більшість церков досі зачинені, священики з родинами приходи покидали та виїхали, втікаючи від війни.

– Нещодавно зустрів одного батюшку протоієрея Георгія. Розпач та горе наклали відбиток на його обличчя, весь час погляд тримав додолу. У спілкування з ним з’ясував, що отець залишився без сім’ї. Вранці пішов завести автомобіль, щоб відвести дружину на роботу, а вона в цей час готувала їсти. Повернувся – ні квартири, ні дружини , снарядом рознесло вщент, – розповідає ієрей Олександр Дячук.

Також пригадує священик, що найважче бійцям прийшлося у період закінчення зими, коли танув сніг. У бліндажах, в яких ночують військовослужбовці, було повно води, багнюка. Без гумових чобіт ніде не можна пройти. Скаржились солдати на те, що доводиться спати разом із мишами та щурами, а вночі обнімати буржуйку, аби зігрітися, а потім лікувати обпалені руки.

– Від такого побуту та щоденних обстрілів у деяких бійців починається паніка. Якось мене запросили в містечко Золоте Луганської області, там дислокувалися наші хлопці. Після запеклих боїв деякі робили спробу накласти на себе руки. Доводилось довго спілкуватись та переконувати цього не робити – допомогло. Духовенство має бути присутнє у зоні бойових дій, щоби бійцям зарадити та трохи підлікувати їхні понівечені війною душі, – стверджує священик.

У зоні бойових дій ієрей Олескандр Дячук буде ще до червня, далі його чекає ротація. Сподівається, що на зміну йому обов’язково від Рівненської єпархії УПЦ приїде новий священик, який так само буде окормляти духовно тисячі українських воїнів.

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити