Авторизація

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Заокеанська держава прийняла тисячі українців

В історію України увійшли три хвилі еміграції. Перша хвиля – це початок еміграції галицького селянства за океан до Канади. В історичних джерелах вона подається так: «7 вересня 1891 року пароплав “Орегон” пришвартувався у порту “Галіфакс”, на канадському березі Атлантичного океану. На берег зійшли двоє українців — Василь Єлиняк та Іван Пилипів, галицькі селяни. З них і прийнято вести відлік початку української еміграції до Канади».

Друга хвиля припала на період 1914-1941 років. Значна частина емігрантів зі Східної України ринула на захід, коли армія УНР відступила до Польщі.

Третя хвиля еміграції розпочалася після Другої світової війни. Серед емігрантів було багато високоосвічених людей: вчителів, лікарів, юристів, священиків і близько 200 дипломованих учених.

Загалом з 1891 до Першої світової війни до Канади переїхало майже 200 000 українців, від 1914 до 1941-го – понад 68 000, а після Другої світової війни ще 33 000. 

Проблема еміграції зачепила і мою Острожчину. Одним із відомих мені емігрантів, який знайшов свою другу Батьківщину в Канаді, є випускник моєї рідної школи – Костянтин Непомнік. Його історія типова для багатьох емігрантів, але водночас неповторна.

Вперше мені довелось зустрітися з сивочолим випускником гімназії у 2003 році, коли він теплим літнім ранком з трепетом переступив поріг нашого навчального закладу після більш як шістдесятилітньої розлуки. Я була з татом, який працював тоді директором школи та зустрів поважного гостя, розпитуючи про мету його візиту. Пан Непомнік розповів, що він закінчив Острозьку гімназію у 1938 році. Познайомившись з учительським та учнівським колективом, він тричі щоліта приїздив до Острога навідати нових друзів, незважаючи на свій поважний вік. Для школи дарував дорогі на той час подарунки. Надав матеріальну допомогу на оформлення музею школи, актової зали.

Він часто писав листи в рідну школу. З цих листів ми дізналися, що його батько був землеробом, управителем панського маєтку в селі Розваж на Острожчині, мама працювала медсестрою. В своїх спогадах зазначає: «Був рік 1920. Війна. Червона Армія йшла на Варшаву. В цей час мої батьки також стали біженцями з України, їхали на захід потягом і в той час мама мене народила в вагоні біля польського міста Вроцлав. Це було в червні».

Згодом сім’я повернулася на Острожчину. У 1938 році переїжджає до м. Рівне. Батько Костянтина помер у 1943 році, похований на місцевому цвинтарі «Грабники».

У 1944 році Костянтин Непомнік призваний до Радянської армії. У лавах Першого Українському фронту воював до переможного завершення  Другої світової війни. У Польщі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іреною, з якою згодом переїхав жити до Канади, де працював бухгалтером у фінансовій установі у м. Торонто. Костянтин Непомнік, ветеран Великої Вітчизняної війни, розповідав про Канаду як країну, що стала другою Вітчизною для багатьох українців. Неодноразово з гордістю зазначав: «О, як цінує уряд Канади нас, українців! Нашу мирну працю, заслуги ветеранів, які воювали проти нацизму, Канада високо оцінила. Це дало мені можливість, ставши пенсіонером, багато подорожувати, отримувати безкоштовну кваліфіковану медичну допомогу». Непомнік прожив майже 90 років. До останнього не припиняв спілкуватися з острожанами.

Хочеться вірити, що Україна стане державою, яка зможе захистити своїх громадян, буде цінувати працю кожного і ми так само, як наші побратими з Канади, будемо пишатися своєю Вітчизною.

Додати коментар

     


Захисний код Оновити

П'ятниця, 20 жовтня 2017
  • Всесвітній день профілактики остеопорозу
  • Всесвітній день статистики
  • Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози
  • День військового зв’язківця
  • Міжнародний день авіадиспетчера
  • Міжнародний день кухаря і кулінара
жовтень 2017
пнвтсрчтптсбнд
25262728293001
02030405060708
09101112131415
16171819202122
23242526272829
30310102030405
ВЕБ-РЕСУРСИ