???????????

авторизуйтесь через:

     
або

використовуючи адресу e-mail

Расширения Joomla

Цю ідею було підтримано на першій Раді регіонального розвитку Рівненщини

Днями делегація Острозького району на чолі з головою райдержадміністрації Богданом Туровичем взяла участь у Раді регіонального розвитку Рівненщини. На засіданні підсумували результати роботи за останні чотири роки, а також визначили стратегію розвитку області до 2021 року. На заході зібралися 400 лідерів області, серед яких народні депутати, очільники області, міст та сіл, медики та освітяни, представники бізнесу, духовні і громадські діячі.

r1

 Рада була розділена на чотири панельні дискусії: децентралізація, медицина, освіта, духовність. Відкрив засідання голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко, який розпочав зустріч з презентації важливих проектів, що реалізуються в області з початком найуспішнішої реформи – децентралізації:

«Сьогодні ми продовжили роботу Ради регіонального розвитку – заходу, що розпочав кілька тижнів тому Президент України. Фінансова децентралізація дала можливість зосередити значні ресурси для розвитку соціальної сфери та інфраструктури. Для прикладу: якщо у 2016 році на Рівненщині було використано 99 млн. грн. коштів Державного фонду регіонального розвитку, у 2017 році - 124 млн. грн., то у 2018 році на реалізацію 27-ми соціально значимих проектів області передбачено 215 млн. грн. А ще додамо сюди спрямовані кошти з обласного і місцевих бюджетів, і ось вже маємо ще більший результат. Завдяки цьому за всі роки незалежності в області було збудовано та реконструйовано 26 шкіл, із них 13 – за останні три роки».

mul

 Про конкретні приклади успіху громад та міст розповіли народний депутат України Олександр Дехтярчук, міський голова Рівного Володимир Хомко, голова Бугринської ОТГ Сергій Пилипчук, голова Крупецької ОТГ Віталій Мошкун, заступник Дубенського міського голови Ольга Ляшенко, заступник Миляцького сільського голови Геннадій Рожко.

Депутат України Олександр Дехтярчук переконаний, що чинний Закон про добровільне об’єднання себе вичерпав: «Мають бути єдині правила гри для усіх територій України. Тому необхідно внести зміни до Конституції України стосовно об’єднання громад. Окрім того, Президент України висловив готовність внести на розгляд Верховної Ради законопроект, що дозволить провести вибори в ОТГ в рамках воєнного стану».

Значні результати від втілення в життя реформ Уряду відчуло місто Дубно. За словами заступника міського голови Ольги Ляшенко, лише з початку цього року місто отримало на 37 мільйонів більше власних доходів, що дає можливість втілювати інвестиційні проекти, розбудовувати інфраструктуру.

Заступник керівника Миляцької ОТГ Геннадій Рожко поділився досвідом створення першого сільського ЦНАПу: «Наша громада віддалена від центру, тому нашим жителям необхідно було їхати багато кілометрів за документами. Ми прийняли рішення про створення першого сільського ЦНАПу. Таким чином ми наблизили надання понад 130 адміністративних послуг нашим жителям. Також ми створили віддалені офіси».

Також Олексій Муляренко наголосив, що Рівненська область – у п’ятірці лідерів за темпами реалізації президентського проекту з будівництва сільських амбулаторій. Наразі на Рівненщині зводять 33 амбулаторії в рамках державної програми «Допомога поруч», ще близько сотні заплановано в рамках проекту Світового банку.

Про Нову українську школу, Новий освітній простір та впровадження інклюзивної освіти йшлося під час другої панельної дискусії, на якій презентували найкращі реалізовані освітні ініціативи.

 

На базі Великоомелянського НВК Рівненського району минулого року пілотував новий освітній стандарт. Заступник директора навчального закладу Алла Молчанець розповіла: «Нещодавно довелось чути звинувачення на адресу МОН України щодо надмірного наповнення нової школи грою. Але хіба не в такій звичній для малого школяра грі він найкраще пізнає світ? А ми вже реально спостерігаємо, як наші другокласники критично та творчо мислять, вдумливо читають та розв’язують проблеми».

Звичайно, Нова українська школа не може існувати без відповідного сучасного середовища. На прикладі Горбаківського НВК директор Галина Савонік розкрила секрети впровадження креативного, безбар’єрного освітнього простору, який сприяє творчому розвитку та мотивації учнів до навчання. Досвідом створення першого інклюзивно-ресурсного центру на Рівненщині поділилася директор Сарненського закладу Людмили Свінціонік.

У підсумку, всі виступаючі визнали, що повноцінною освіта є тоді, коли створений сучасний простір, впроваджена інклюзія та кардинально змінена філософія. Саме тому усі ці складові важливо врахувати у стратегії розвитку освіти до 2021 року.

«Національна ідентичність, духовність, культура» – тема третьої панельної дискусії Ради регіонального розвитку Рівненщини. На переконання голови ОДА Олексія Муляренка, на сучасному етапі в українській державі на перше місце виходить духовність. Адже, змінюючи державу, ми повинні зберегти нашу ідентичність, духовні та культурні надбання. Такий меседж підтримали і спікери.

На думку ректора НУ «Острозька академія» Ігоря Пасічника, важливими є три аспекти: духовність, мас-медіа і патріотизм. Вперше саме на Рівненщині з ініціативи викладачів «Острозької академії» у школах введено «Християнську етику», і цей досвід поширили й інші регіони України. Ректор академії звернувся до мас-медіа із закликом говорити про недоліки, критикувати, але разом з тим показувати людям позитив. « Таким чином, об’єднавшись навколо Томоса, з підтримкою мас-медіа і виховуючи патріотизм зі школи, можна будувати сучасну державу», - переконаний професор Ігор Пасічник.

r3

До єдності українське суспільство закликав військовий капелан Сергій Лучанін.

Про незламність українського народу, віру в нашу перемогу говорила волонтер Тамара Зулайкхі. « Спочатку ми підтримували воїнів. Разом з тим, ми не лишаємо без уваги цивільне населення в зоні АТО/ООС. Зараз тісно співпрацюємо з Луганщиною. Цю роботу розпочав голова ОДА Олексій Муляренко, підписавши Меморандум про співпрацю з Луганською областю. Далі її продовжили райони. Костопільщина налагодила зв’язки з Попаснянщиною.

Про потребу в мові та культурі говорив юрист із Криму Євген Новицький: «Я кримчанин із Севастополя. На мій погляд, нація починається з вибору своєї історичної долі. Після цього з’являється потреба в мові, культурі. Я впевнений, що ми обов’язково повернемося в Крим, адже це частинка України».

Директор Рівненського обласного наукового ліцею-інтернату Наталія Сосюк переконана: «Наше завдання – навчати дітей любити Україну, не вмирати заради неї, а жити нею.

Про позитивні зміни у медичній галузі - високу зарплатню, справедливе преміювання та нові амбулаторії – про все це ділилися лікарі нашого регіону.

Завідувачка Центру первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» м.Рівного Світлана Бойчук почала свій виступ із заяви, що до Чехії їхні медики не їдуть. І це не єдиний позитив в реформі медицини. Вже під час національної кампанії «Обери свого лікаря» це стало відчутно – медзаклади первинки, які уклали договір з Нацслужбою здоров’я, можуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом, у медиків зросли зарплати, а пацієнти тісніше контактують з лікарем.

 «Якщо раніше молодий лікар отримував близько 3 тисяч гривень, то вже після перших оплат Служби ми змогли підвищити зарплати до 15 тисяч гривень. Медсестра має 50% від зарплати лікаря. До того ж, робочі місця медиків комп’ютеризовані. Результат відчули і пацієнти», – зазначає Світлана Бойчук.

З містом Рівне за пацієнта «конкурує» Рівненський район, розповідає головний лікар Рівненського районного центру ПМСД Валентин Ханенко: «На сьогодні у нас 4 пріоритети – освіченість лікаря, близькість до пацієнта, збільшення об’єму надання медпослуг, комфорт перебування в закладі. Зарплата не зробила лікаря розумнішим, тому ми націлюємо на якість роботи. Для цього затвердили перелік 16 показників, за які будуть як преміювання, так і депреміювання медиків».

Підсумовуючи засідання, керівник області наголосив, що не треба чекати і просто пливти за течією, а потрібно брати на себе відповідальність і будувати майбутнє.

«Від нас з вами залежить, якою ми побачимо Рівненщину в 2021 році. Прохання і завдання: плідно пропрацювати протягом наступних двох місяців в селищах, районах і громадах. Потім всю інформацію узагальнимо та визначимо стратегічні напрямки на найближчі три роки», - зазначив Олексій Муляренко.

 На завершення заходу своїми враженнями поділився й голова Острозької РДА Богдан Турович: «Унікальний захід для Рівненщини, який зібрав лідерів громадської думки, політичних діячів з метою створення перспективного плану розвитку області на майбутнє. Це є хорошим прикладом для наслідування і тому 12 грудня цього року в м. Острог відбудеться Рада регіонального розвитку Острожчини». 

 

Результатом Ради регіонального розвитку стало створення перспективного плану стратегічного розвитку Рівненщини на 2019-2021 роки. Після Ради регіонального розвитку місцеві органи самоврядування розроблять свої локальні "трирічки". Цей захід на загальнообласному рівні проведуть знову, де підсумують проведену на місцях роботу та оберуть трирічну стратегію розвитку на Рівненщині.

Ольга  ПТАХ

Коментарі:

  • Facebook
  • Життя і Слово

Додати коментар


Захисний код Оновити